Субота, 21.10.2017, 11:28

Тарасівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Частина - 2

Календар
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Травень » 21 » ДО ДНЯ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ . . .
13:06
ДО ДНЯ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ . . .

     

19 травня відбувся захід  до Дня боротьби за права кримськотатарського народу – 71 - ї річниці депортації кримських татар 18 травня  1944 року. Організував та провів єдиний урок пам’яті  Ділігул Ю.Ю., вчитель історії та правознавства. На уроці пам’яті виступили  Юлія Солошина, учениця 9 класу, Тетяна Ткаченко, учениця 9 класу, Діана Награ, учениця 11 класу, та Анна Денисова, учениця 11 класу.

                 

Вони зачитували цікаві та моторошні факти тих жахливих років про страждання кримського народу.

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, - один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни.  

                            

Ще до завершення боїв, 22 квітня, в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.

                                       

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному  20 травня. До операції було  залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заселення. За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. У дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі. Солдати тіла дорослих викидають у двері, а дітей - у вікно…Медичного обслуговування не було, люди пили воду з водойм звідти ж і брали про запас. Воду кип’ятити можливості не було. Люди почали хворіти на  дизентерією, черевний тиф, малярію, коросту, воші мучили всіх.

               

Значна кількість переселенців, виснажених трьома роками життя в німецькій окупації, загинула в місцях висилки від голоду і хвороб у 1944-45 роках. Таким чином, за даними ОСП УзРСР, лише «за 6 місяців 1944, тобто з моменту прибуття в УзРСР і до кінця року померло 16 052 осіб».

             

5 вересня 1967 року Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про громадян татарської національності, які проживали в Криму», який скасував звинувачення в зраді кримських татар, проте проголошував нібито укорінення  кримських татар в Узбекистані. У січні ж 1974 року Президія Верховної Ради СРСР відмінила заборону грекам, вірменам, болгарам та кримським татарам повертатися в Крим на колишні місця їх проживання.

                              Під час головної хвилі депортації виселено 180 014 осіб.

20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримсько-татарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

 

Ділігул Ю.Ю., вчитель історії та правознавства.  

 

Переглядів: 210 | Додав: Діва | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar